Інтернет – це така ж реалія нашого життя, як телефон або телевізор. Далеко не всі українські батьки усвідомлюють, наскільки важливу роль відіграє Інтернет в житті їхніх дітей.
Далеко не всі українські батьки усвідомлюють, наскільки важливу роль відіграє Інтернет в житті їхніх дітей. Їм варто прийти до розуміння, що вони несуть таку ж відповідальність за поведінку своїх дітей в інтернеті, як і на вулиці або в метро. Інакше вони можуть зіткнутися із цілком реальними результатами віртуального спілкування”
Цікаві цифри (за матеріалами досліджень компанії “Київстар”)
78% українських дітей старше 6 років користуються інтернетом;
24% батьків не знають про те, що їхні діти виходять в інтернет через мобільні телефони;
9% батьків не підозрюють, що їхні діти виходять в інтернет через мобільні телефони батьків;
8% батьків не знають, що їхні діти відвідують інтернет-клуби;
27% дітей зізналися, що в інтернеті з ними контактували незнайомці, 30% з них пішли на контакт;
28% висилали фото віртуальним знайомим;
7% ділилися в інтернеті інформацією про сім’ю.
Створена Коаліція за безпеку дітей в інтернеті.Є створений сайт Onlandia, на якому можна знайти ретельно розроблені “інструктажі з техніки безпеки” знаходження в інтернет для всіх категорій населення, завантажити спеціальну “дитячу” версію електронної пошти, вільну від вірусів і спаму.
Цього року Коаліція в якості свого пріоритету висуває роботу з батьками. Фішинг, кардинг, грумінг, булінг, мобінг – з урахуванням одного з найнижчих у Європі рівнів проникнення інтернету в Україні ці терміни мало для кого несуть змістовне навантаження. Хоча без з’ясування їхнього змісту і мови не може бути про підключення домашнього комп’ютера до інтернету.
Фішинг (англ. phishing [‘fi?i?] від fishing — рибальство) — вид шахрайства, метою якого є виманювання у довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних клієнтів онлайнових аукціонів, сервісів з переказування або обміну валюти, інтернет-магазинів.
Жертвами «фішингу» можуть стати клієнти Приватбанку
Грумінг (англ. grooming) – входження в довіру до дитини з метою її схилення до якого-небудь брутального поводження, в тому числі і в сексуальному плані.
Злочинці найчастіше встановлюють контакти з підлітками в чатах або на форумах. Зазвичай вони добре обізнані із захопленнями сучасної молоді і без особливих зусиль підтримують бесіди. Вони знаходять співрозмовників, які чимось засмучені або шукають підтримки, співчувають їм, потім пропонують перейти в більш відокремлене віртуальне місце спілкування. Поступово втягують їх в обговорення інтимних питань. Потім пропонуэться зустрічі в реальному світі.
Буллінг (англ. bullying) – залякування, переслідування, знущання, глузування й інші дії – які здатні налякати, принизити й іншим чином негативно впливати на дитину.
Цей вид насильства набув широкого поширення в середовищі підлітків. Вони створюють сайти, присвячені одноліткам, які з тих чи інших причин стають «ізгоями», розміщують компрометуючі їх фотографії, надсилають анонімні образливі та загрозливі повідомлення, розпускають непристойні чутки. Іноді сцени знущання знімаються на фото – або відеокамеру і потім поширюються через Інтернет.
Буллінг – явище глобальне і масове. За словами 1200 дітей, які відповіли на запитання Інтернет-сайту KidsPoll, буллінгу піддавалися 48%, у тому числі 15% – неодноразово, а самі займалися ним 42%, причетні 20% – багато разів.
Більш детально про буллинг можна ознайомитись у статті:
«Что такое буллинг и как с ним бороться?»
Мобінг (від англійського mob – натовп).Інтернет-мобінг є більш небезпечний, оскільки, якщо раніше діти, які зазнавали утисків однокласників, могли хоча б вдома уникати цих проблем, то зараз цей тиск дитина відчуває постійно. Збільшується він тим, що Інтернет робить мобінг відкритим для всього світу. Дитина отримує ярлик жертви
Поради батькам:
1. Будьте другом своїй дитині. Проявляйте зацікавленість її захопленнями і обговорюйте проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати тією людиною, якому Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.
2. Установіть комп’ютер в місці, доступному всім членам родини. Це значно полегшить контроль за його використанням.
3. Складіть правила безпечної поведінки в Інтернеті, в яких будуть перераховані вимоги, що стосуються користування Інтернетом, а також алгоритм дій дитини при зіткненні з небезпечним незнайомцем або сексуальним домаганням.
4. Напишіть ці правила на папері і прикріпіть біля комп’ютера!
5. Попросіть Вашу дитину нікому не повідомляти особисте: ім’я, вік, номер телефону, домашню адресу, номер школи. Поясніть, що не слід висилати свої фотографії людям, з якими вона познайомилась в Інтернеті.
6. Попросіть Вашу дитину відразу ж розповідати Вам про неприємні ситуації під час спілкування в Інтернеті, підкресливши, що Ви не будете сердитися, про що б вона не розповідала.
7. Переглядайте інформацію, що міститься в комп’ютері Вашої дитини. Це допоможе Вам контролювати її спілкування в мережі. Але пам’ятайте, що дитина може користуватися Інтернетом не тільки вдома, але і в школі, Інтернет-клубі, у друзів.
8. Нагадуйте дитині про те, що всі правила безпеки в Інтернеті залишаються в силі й тоді, коли вона користується комп’ютером і не вдома, наприклад в Інтернет–кафе чи у друзів.
